- божествити
- -влю́, -ви́ш; мн. божествля́ть; недок., перех. заст.Відчувати до когось надзвичайну любов, шанувати когось як Бога, схилятися перед ким-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
божествити — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
любити — I 1) (відчувати глибоку відданість, прихильність, симпатію до кого / чого н.), жалувати, дихати (ким чим), полюбляти, долюблювати; обожнювати, боготворити, божествити (надмірно захоплюватися ким, схилятися перед ким н.) 2) (мати нахил, потяг до… … Словник синонімів української мови